У Вінниці обговорювали якість надання послуг особам з інвалідністю в контексті медичної реформи
19.06.2012

Під час обговорення учасники піднімали багато питань, які стосуються медичної реформи, зокрема на її вплив на якість надання послуг людям з інвалідністю. Зокрема, Ірина Саранча, голова громадської організації «Паросток», говорила про доступність амбулаторій і лікарень для людей з інвалідністю, зокрема про переобладнання туалетів, влаштування оглядових кімнат на першому поверсі в тих приміщеннях, де немає ліфтів, про необхідність лікарям розуміти мову жестів, бути обізнаними в системі соціальної допомоги, а головне її побажання до сімейних лікарів – бути відкритими до змін.
Руслан Імереллі, президент ГО «Юзер» наголосив на відсутності інформації про реформу взагалі, не тільки люди з інвалідністю, але й всі громадяни не мають повної інформації про реформу. Попри таку інформаційну закритість, спостерігається недостатнє збереження конфіденційності інформації про пацієнтів та їх захворювання.
Під час круглого столу, Голова Ради громадської організації «ПРАВО» Віталій Дорох ознайомив учасників з Конвенцією про права інвалідів.
Учасники заходу обговорили основні моменти методології проведення моніторингу, а також виробили пропозиції щодо кращого відслідковування думки цільової аудиторії.
Для довідки:
До набуття чинності Закону України «Про порядок реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» дільничні психіатри взаємодіяли з родинами або законними представниками осіб з інвалідністю, які проходили процедури оцінки потреб та визначення переліку гарантованих виплат, пільг та соціальних послуг особі з інвалідністю. Психіатри розуміли чільну роль соціальної допомоги серед інших видів допомоги для осіб з інтелектуальною недостатністю і здебільшого сприяли у безперешкодному доступі родин до усіх видів державної допомоги (хоча самі процедури доступу також заслуговували критики). Однак, розпочата реформа охорони здоров’я передбачає переведення психіатрії до вторинної ланки, а 70% випадків психіатричних діагнозів будуть залишатися на первинній ланці – тобто, їх будуть вести сімейні лікарі, які завантажені набагато більше, ніж дільничні психіатри. Програма підготовки сімейних лікарів не включає вивчення соціальних проблем осіб з інвалідністю та процедур доступу до державної допомоги.
Тобто, для осіб з інтелектуальною недостатністю, які не здатні представляти власні інтереси і чий доступ до державної допомоги забезпечують батьки, час та процедура оцінки потреб та отримання допомоги значно збільшаться. Саме ця обставина стала головною причиною моніторингу.