МИ ЗРОБИЛИ ГАРНУ СПРАВУ, АЛЕ ЇЇ МОЖНА БУЛО ЗРОБИТИ НАБАГАТО КРАЩЕ
11.02.2015

Ми попросили пана Володимира прокоментувати ситуацію, яка склалася з голосуванням, а також його позицію щодо самої редакції проекту рішення.
Ось що нам розповів депутат міської ради Володимир Шеремета:
- Відверто кажучи, я і сам планував винести це питання на порядок денний чергової сесії, але серед депутатів виникла ініціатива зібрати позачергову сесію і я також поставив підпис про її скликання. Але сьогодні я не зміг підтримати рішення міської ради в такій редакції. Свої аргументи я спробував донести до депутатів. Справа в тому, що запізніла Постанова ВР про визнання Російської Федерації державою-агресором, яка певно мала б бути прийнята ще у березні минулого року після анексії Криму – це як невпевнений крок однією ногою, інша ж залишається на місці. Цей шпагат виглядає смішним, нелогічним, абсурдним. А що робити з Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією? Як розуміти безвізовий режим з державою-агресором? Як розуміти наші з агресором дипломатичні стосунки на найвищому рівні? Вимагаємо санкцій від цивілізованого світу, а самі вільно торгуємо з агресором без всяких санкцій. Міністри без всяких для них наслідків укладають офіційні договори про постачання електроенергії в "Кримський федеральний округ" РФ, Президент України вільно розвиває власний бізнес в державі-агресорі та не визнаному анексованому Криму.
Саме для того, щоб не сліпо повторити крок ВР та обласної ради, щоб надати нашим діям позбавленої абсурду логіки та щоб не виглядати ідіотами я запропонував доповнити сьогоднішнє рішення пунктом приблизного такого змісту:
Звернутися до ВР України з пропозицією привести у відповідність до діючого статусу всі договірні та декларативні стосунки з державою-агресором Російською Федерацією.
Моє доповнення не знайшло необхідної підтримки в 21 голос – не вистачило одного. Також я помітив, що таке відхилення від еталонного формулювання з постанови ВР налякало деяких учасників сьогоднішнього зібрання. Врешті, сьогодні ми зробили гарну справу, але, на мою думку, її можна було б зробити набагато краще.